Незабутній портрет

Автор Oded Wagenstein 

У цій статті ви дізнаєтесь про композицію як один із найважливіших аспектів гарного портрета. 

• Чи існують якісь правила щодо обрамлення в портреті?
• Чи можна залишати руки, пальці чи частину голови поза кадром?
• Чи обов'язково в портреті має бути обличчя?

Оскільки, такі запитання досить часто звучать, то важливо мати на увазі, що, як і в будь-якому іншому мистецтві, тут немає ніяких правил. Ви можете робити щось до того часу, доки воно працюватиме для вас. Отже, я дуже сподіваюся, що описані тут методи вам згодяться, в результаті ви отримаєте сильне портретне портфоліо.

Що таке хороший портрет?

Хороший портрет завжди про щось розповідає. Хороший портрет викликає емоції. Хороший портрет говорить нам про людину, і композиція є ключовим елементом, що допоможе це розказати. 

Як навчитися "розповідати" за допомогою композиції?

Хорошою є композиція, де сцена на фото поєднається зі сценою в голові. Поєднання доступного з бажаним.

Ось кілька прикладів портретів, які я зробив останнім часом (з використанням лише природного світла). Тут поясню як додумався до цього з точки зору композиції. Як сказав Ансель Адамс: "Не забувайте, що за кожним фото стоїть дві людини - фотограф і глядач". Отже, ви не відчуватимете таких же емоцій до моєї фотографії, як і я. Але це нормально, бо фотографія це і мистецтво, і наука.

Вибираємо як багато включати фону

Фокусна відстань 24мм

Я зустрів цього хлопця за чищенням паприки у камбоджійському селі. Це був період літніх канікул, він був там зі своєю сім'єю та іншими жителями села. Як описати цей знімок одним реченням? "Маленький хлопчик, велика робота."

Мені одразу захотілося показати дві речі: перше - фон є важливим елементом; друге - хотілося зняти хлопчика в роботі наодинці. Отже, я почав з фону та вирішив знімати з високого ракурсу, аби захопити цю гору паприки. Для мене було важливо показати всього малого та трохи простору в нього над головою так, щоб глядач міг прирівняти розміри хлопчика до обсягів роботи.

Я навіть включив кошика до композиції, щоби збалансувати весь кадр. Коли вже все було обдумано, мені довелось ще зачекати близько 20 хвилин, щоби хлопчик подивився вгору. Бо, якщо б він працював з опущеною донизу головою, то ніяка "історія" би не вдалася. Очікування виправдало мої сподівання.

Оце для мене одне з найскладніших рішень в області фотографії: виявити, чи буде така "розповідь" цікавою, вражаючою й вирішити, скільки часу ви готові чекати, доки вона матеріалізується.

Близьке кадрування

Це тип обрамлення викликає багато запитань від новачків: чи допустимо обрізати частину голови, як це зроблено вище. Звичайно, що так, коли це допомагає візуально "розповісти" історію. Оповідання одним рядком - "Сумне відображення".

Дружина чоловіка, який на знімку нижче, померла незадовго до нашої з ним зустрічі в горах північного Лаосу. На світлині вгадується відчуття якоїсь втрати, ніби світ для цього чоловіка змінився назавжди. З таким кадруванням мені кортіло створити відчуття в "незбалансованості світу". Порівняйте дуже низький ключ, тьмяне освітлення в цій світині зі знімком попереднього ченця. Ми знімали в темній частині будинку, щоби знімок був емоційнішим.

Підсумуємо

Часто фотографи думають вже після створення кадру, потім відшліфовують його в процесі пост обробки.

Проте, я вважаю, що хороший фотопортрет є результатом мислення. Чи потрібно додати фону? Чи обрізати голову, чи залишити її повністю? Іноді, коли довго думати, ваша модель може втратити терпіння. Це і зі мною трапилялося. Але виділіть собі час, щоби все обдумати, розпланувати, та досягти бажаного результату.